зволення

ЗВО́ЛЕ́ННЯ, я, с.

1. Вияв волі, бажання.

2. також ірон. Вияв милості, ласки.

Значення в інших словниках

1. зволення — зво́ле́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зволення — -я, с. 1》 Вияв волі, бажання. 2》 також ірон. Вияв милості, ласки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зволення — Дозволення, згода  Словник застарілих та маловживаних слів
4. зволення — Зволе́ння, -ня с. Соизволеніе. Як панське зволення. Ном. № 4948.  Словник української мови Грінченка