Значення в інших словниках
-
зволення —
зво́ле́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
зволення —
-я, с. 1》 Вияв волі, бажання. 2》 також ірон. Вияв милості, ласки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зволення —
ЗВО́ЛЕ́ННЯ, я, с. 1. Вияв волі, бажання. 2. також ірон. Вияв милості, ласки.
Словник української мови в 11 томах
-
зволення —
Зволе́ння, -ня с. Соизволеніе. Як панське зволення. Ном. № 4948.
Словник української мови Грінченка