Орфографічний словник української мови

зволення

зво́ле́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зволення — -я, с. 1》 Вияв волі, бажання. 2》 також ірон. Вияв милості, ласки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зволення — Дозволення, згода  Словник застарілих та маловживаних слів
  3. зволення — ЗВО́ЛЕ́ННЯ, я, с. 1. Вияв волі, бажання. 2. також ірон. Вияв милості, ласки.  Словник української мови в 11 томах
  4. зволення — Зволе́ння, -ня с. Соизволеніе. Як панське зволення. Ном. № 4948.  Словник української мови Грінченка