зволочини

ЗВОЛО́ЧИНИ, чин, мн., с. г. Залишки бур’яну, бадилля на ріллі, стягнуті бороною, граблями і т. ін. докупи.

Курять огнища понад шляхом — зволочини палять (Головко, І, 1957, 332).

Значення в інших словниках

1. зволочини — зволо́чини множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. зволочини — див. залишок  Словник синонімів Вусика
3. зволочини — -чин, мн., с. г. Залишки бур'яну, бадилля на ріллі, стягнуті бороною, граблями і т. ін. докупи.  Великий тлумачний словник сучасної мови