зворота

ЗВОРО́ТА, и, ж. Межа, яку залишають у полі для проїзду.

Покинув [Остап] воли на зворотах, а сам увійшов у борозну і глянув уздовж на довгі гони (Головко, II, 1957, 211).

Значення в інших словниках

1. зворота — -и, ж. Межа, яку залишають у полі для проїзду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зворота — Зворо́та, -ти ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.  Словник української мови Грінченка