1. Словник української мови в 11 томах

зворота

ЗВОРО́ТА, и, ж. Межа, яку залишають у полі для проїзду.

Покинув [Остап] воли на зворотах, а сам увійшов у борозну і глянув уздовж на довгі гони (Головко, II, 1957, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зворота — -и, ж. Межа, яку залишають у полі для проїзду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зворота — Зворо́та, -ти ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда. Словник української мови Грінченка