зворотний

ЗВОРО́ТНИЙ, а, е.

1. Який спрямований або веде назад до вихідного пункту (про дорогу, шлях, курс, рейс і т. ін.).

Зворотний шлях став немов коротший (Гур., Новели, 1951, 216);

Лишилося взяти на борт жінок з дітьми, що евакуювалися в тил, і лягти на зворотний курс (Ткач, Моряки, 1948, 40);

15 жовтня 1821 р. експедиція вирушила в зворотну путь (Видатні вітч. географи.., 1954, 54);

// Який приводить що-небудь до вихідного або початкового стану.

При анігіляції [взаємодії] частинок речовини й антиречовини їхня енергія переходить кінець кінцем в енергію випромінювання. Та можливий і зворотний процес, коли з фотонів випромінювання «народжуються» попарно частинки й античастинки (Знання.., 5, 1966, 10).

Зворо́тна адре́са — адреса того, хто посилає лист, посилку і т. ін.

Лист був тоненький, написаний жіночою рукою, по-польському, без зворотної адреси (Вільде, Сестри.., 1958, 414).

2. Обернений у протилежний бік (про напрям руху).

Трамвай уже встиг повернутися на кільці і зараз іде у зворотному напрямі — до готелю й вокзалу! (Руд., Вітер.., 1958, 114);

// Який рухається у протилежному напрямі відносно руху кого-, чого-небудь; зустрічний.

Буруни йшли невпинно, підбирали під себе зворотні хвилі.. і заливали берег (Коцюб., І, 1955, 392);

// Протилежний попередньому; обернений (про порядок чого-небудь, розвиток процесу, дії, явища і т. ін.).

На ланцюжку плоским способом будують ряди кліточок, чергуючи їх один над одним кожен раз у зворотному порядку (В’язання.., 1957, 59);

Взаємодіяння вихідних речовин називається прямою реакцією, а взаємодіяння продуктів, що утворилися,— зворотною реакцією (Хімія, 9, 1956, 63);

Вдень над морем тиск більший, ніж над сушею, тому внизу повітря переміщується в сторону суші. Вночі — зворотне явище (Фіз. геогр., 5, 1956, 86).

3. Який здійснює зустрічну дію, виявляє протидію.

Колесо своїми нерівностями і шорсткостями упирається в рейку і зазнає від рейки зворотного тиску (Курс фізики, І, 1957, 129).

4. Протилежний лицьовому, видимому (про бік чого-небудь).

Менш спритних, яким не вдалося захопити місце агента фірми, можна було зустріти на рогах вулиць, обвішаних шнурками, ..дитячими іграшками, дзеркальцями з портретами кінозірок на зворотній стороні (Вільде, Сестри.., 1958, 120);

Радянська міжпланетна станція сфотографувала зворотний бік Місяця (Веч. Київ, 27.Х 1959, 1).

Зворо́тний бік меда́лі див. меда́ль.

5. грам. Який відноситься до суб’єкта дії.

Зворотний займенник; Зворотне дієслово.

6. спец. Який викликає, обумовлює обернену взаємозалежність двох чи кількох елементів, явищ, подій і т. ін.

Самостійний розвиток торговельного капіталу стоїть у зворотному відношенні до ступеня розвитку капіталістичного виробництва.. (Ленін, 3, 1949,150).

∆ Зворо́тне узго́дження, грам. — узгодження дієслівної зв’язки в реченні із своїм предикативним членом, а не з підметом, як при прямому узгодженні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зворотний — зворо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зворотний — (шлях) поворотний, ок. назадній; (напрям) протилежний; (порядок) обернений; (бік) нелицьовий. Словник синонімів Караванського
  3. зворотний — [зворотнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. зворотний — -а, -е. 1》 Який спрямований або веде назад до вихідного пункту (про дорогу, шлях, курс, рейс і т. ін.). || Який приводить що-небудь до вихідного або початкового стану. Зворотна адреса — адреса того, хто надсилає листа, повідомлення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зворотний — зворо́тний (і́нший, дру́гий і т. ін.) бік меда́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Фразеологічний словник української мови
  6. зворотний — ЗВОРО́ТНИЙ (про напрям руху, рух і те, що рухається — обернений, спрямований у протилежний бік, до вихідного пункту), НАЗА́ДНІЙ рідше, ПОВОРО́ТНИЙ рідше. Буруни йшли невпинно, підбирали під себе зворотні хвилі.. і заливали берег (М. Словник синонімів української мови
  7. зворотний — Зворо́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)