звуглілий

ЗВУГЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до звуглі́ти;

// У знач. прикм.

Щось загуло, затріщало, звуглілий будинок розсипався, як паперова коробка (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 308);

А на ранок зі сходу в село заступає піхота, ..у знайоме село, у звуглілі та чорні ворота Коломийченко входить (Голов., Поезії, 1955, 115).

Значення в інших словниках

1. звуглілий — звуглі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. звуглілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до звугліти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови