звідкільсь

ЗВІДКІ́ЛЬСЬ, присл. Те саме, що зві́дкись.

Сторож, несучи снідання, стукнув дверима: — йому здалося щось страшне, темне, без образа, без обличчя, звідкільсь уставало, росло, все ламало по своєму шляху (Мирний, І, 1954, 325);

Тим часом в народі пішла чутка про волю. Та чутка, як хвиля на морі, звідкільсь пішла скрізь і дійшла до Вербівки (Н.-Лев., II, 1956, 247).

Значення в інших словниках

1. звідкільсь — звідкі́льсь прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. звідкільсь — присл. Те саме, що звідкись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звідкільсь — ЗВІ́ДКИСЬ (з якогось, точно не відомого місця), ЗВІДКІЛЯ́СЬ (ЗВІДКІ́ЛЬСЬ), ВІДКІЛЯ́СЬ (ВІДКІ́ЛЬСЬ), БО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., КА́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ХТО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ЧО́РТЗНА-ЗВІ́ДКИ фам. Монотонний, одноманітний свист долітав звідкись згори (В.  Словник синонімів української мови