звідкільсь
ЗВІДКІ́ЛЬСЬ, присл. Те саме, що зві́дкись.
Сторож, несучи снідання, стукнув дверима: — йому здалося щось страшне, темне, без образа, без обличчя, звідкільсь уставало, росло, все ламало по своєму шляху (Мирний, І, 1954, 325);
Тим часом в народі пішла чутка про волю. Та чутка, як хвиля на морі, звідкільсь пішла скрізь і дійшла до Вербівки (Н.-Лев., II, 1956, 247).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звідкільсь — звідкі́льсь прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- звідкільсь — присл. Те саме, що звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звідкільсь — ЗВІ́ДКИСЬ (з якогось, точно не відомого місця), ЗВІДКІЛЯ́СЬ (ЗВІДКІ́ЛЬСЬ), ВІДКІЛЯ́СЬ (ВІДКІ́ЛЬСЬ), БО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., КА́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ХТО́ЗНА-ЗВІ́ДКИ розм., ЧО́РТЗНА-ЗВІ́ДКИ фам. Монотонний, одноманітний свист долітав звідкись згори (В. Словник синонімів української мови