звідний

ЗВІДНИ́Й¹, а́, е́. Який можна звести разом, з’єднати з іншим, наблизити до іншого (про частини, кінці чого-небудь).

Ставний молодий хорунжий вимагав скоріше опустити звідний міст (Кач., II, 1958, 414).

ЗВІДНИ́Й², а́, е́, спец. Стос. до зводу (у 4 знач.).

Значення в інших словниках

1. звідний — звідни́й 1 прикметник який можна звести разом звідни́й 2 прикметник який стосується вогнепальної зброї  Орфографічний словник української мови
2. звідний — I -а, -е. Якого можна звести разом, з'єднати з іншим, наблизити до іншого (про частини, кінці чого-небудь). II -а, -е, спец. Стос. до зводу (у 4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови