звіробій

ЗВІРОБІ́Й¹, бо́я, ч. Мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.).

У глибині острова [Гоф] було виявлено залишки складеної з каменю хатини, в якій колись, мабуть, жили звіробої (Наука.., 6, 1958, 60);

З бухти Примітка, де «Лахтак» висаджував звіробоїв, недавно приїздив мисливець (Трубл., Лахтак, 1953, 12).

ЗВІРОБІ́Й², бо́ю, ч. (Нуреrіcum L.). Трав’яниста рослина з густими багатоквітковими суцвіттями жовтого кольору; використовується в медицині як лікувальний засіб і в лікерно-горілчаному виробництві для виготовлення настойки.

Звіробій, як і інші лікарські рослини, вживають і сам по собі, і в сумішах з іншими рослинами (Лікар. рослини.., 1958, 63);

Її пальці вправно добирали золотавий звіробій до голубих волошок (Бойч., Молодість, 1949, 214);

Горілку вона настоювала на шавлії, звіробої та зубрівці… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 149).

Значення в інших словниках

1. звіробій — звіробі́й 1 іменник чоловічого роду, істота мисливець звіробі́й 2 іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. звіробій — I -боя, ч. Мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.). II -бою, ч. Трав'яниста рослина з густими багатоквітковими суцвіттями жовтого кольору; використовується в медицині як лікувальний засіб і в лікеро-горілчаному виробництві для виготовлення настоянок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звіробій — Лікарська рослина зони помірного і субтропічного клімату; квітки жовті, листки містять ефірну олію; світлолюбна рослина, поширена на всій Україні.  Універсальний словник-енциклопедія
4. звіробій — МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙ розм., ПОЛЮВА́Ч розм.; ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Ч розм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев.  Словник синонімів української мови