звіробій

звіробі́й

I -боя, ч.

Мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.).

II -бою, ч.

Трав'яниста рослина з густими багатоквітковими суцвіттями жовтого кольору; використовується в медицині як лікувальний засіб і в лікеро-горілчаному виробництві для виготовлення настоянок.

Значення в інших словниках

1. звіробій — звіробі́й 1 іменник чоловічого роду, істота мисливець звіробі́й 2 іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. звіробій — Лікарська рослина зони помірного і субтропічного клімату; квітки жовті, листки містять ефірну олію; світлолюбна рослина, поширена на всій Україні.  Універсальний словник-енциклопедія
3. звіробій — МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙ розм., ПОЛЮВА́Ч розм.; ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Ч розм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев.  Словник синонімів української мови
4. звіробій — ЗВІРОБІ́Й¹, бо́я, ч. Мисливець на морського звіра (тюленя, моржа, білуху і т. ін.). У глибині острова [Гоф] було виявлено залишки складеної з каменю хатини, в якій колись, мабуть, жили звіробої (Наука..  Словник української мови в 11 томах