звірчувати

ЗВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що скру́чувати.

— Нашому поколінню вистачить роботи,— звірчуючи товсту цигарку, мовив Грінчак (Чорн., Визвол. земля, 1959, 129).

Значення в інших словниках

1. звірчувати — зві́рчувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови