Орфографічний словник української мови

звірчувати

зві́рчувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. звірчувати — ЗВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що скру́чувати. — Нашому поколінню вистачить роботи,— звірчуючи товсту цигарку, мовив Грінчак (Чорн., Визвол. земля, 1959, 129).  Словник української мови в 11 томах