звірячо

ЗВІРЯ́ЧО, присл. Те саме, що звіря́че.

Мов львиця [левиця], скочила [Анна] й кинулася, майже звірячо ревнувши, на Саву (Коб., II, 1956, 197).

Значення в інших словниках

1. звірячо — звіря́чо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. звірячо — присл. Те саме, що звіряче.  Великий тлумачний словник сучасної мови