звітрений

ЗВІ́ТРЕНИЙ, а, е. Який звітрився (у 1 знач.).

Все дивувало в глибині поліських древлянських нетрів: і гнилий звітрений камінь, на якому виростали соснові бори, і мармурове родовище (Стельмах, II, 1962, 55);

Цвіте подорожник, прибитий дощами на звітреній кручі (Шпорта, Вибр., 1958, 57).

Значення в інших словниках

1. звітрений — зві́трений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звітрений — -а, -е. Який звітрився (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови