звітрілий

ЗВІТРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до звітрі́ти.

Стіна була стрімка, камінь зверха сипкий і звітрілий на сльоті (Фр., VIII, 1952, 225).

Значення в інших словниках

1. звітрілий — звітрі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. звітрілий — див. шершавий  Словник синонімів Вусика
3. звітрілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до звітріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови