згадка

ЗГА́ДКА, и, ж.

1. Відтворення в пам’яті, свідомості подій, обставин, образів і т. ін. минулого, відновлення уявлень про кого-, що-небудь; згадування.

Серпом черкнула її по серцю згадка про напасливого парубка (Мирний, IV, 1955, 152);

Згадка про Анатолія повернула всі думки Марії на сина (Руд., Остання шабля, 1959, 20);

// Те, що лишилося, збереглося в пам’яті; спогад.

Лиш кетяги калини на вікні Сумною згадкою лишилися мені (Забашта, Вибр., 1958, 29);

Скільки згадок зв’язано з тим краєм, Він мені як щирий друг і брат (Нагн., Вибр., 1957, 289).

На зга́дку:

а) щоб пам’ятати, не забувати про кого-, що-небудь.

В двадцятім віці сорок третій рік Тут [над Дніпром] прогримів і залишив на згадку Те, що святинею засяє віддалік Тобі, багатий славою нащадку (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 13);

б) згадавши кого-, що-небудь.

На згадку про діда Остап почув щось тепле у грудях (Коцюб., І, 1955, 339).

2. Побіжне називання кого-, чого-небудь, коротке повідомлення, зауваження про когось, щось.

— Слово надається від фракції більшовиків Кузнецову. І знову, як не раз уже за ці кілька хвилин, при самій згадці імені Кузнецова в залі знявся шумок, приглушений гомін (Головко, II, 1957, 545);

З 946 р. до 1214 р. в літописах є 38 згадок про Вишгород (Вісник АН, 8, 1949, 40).

Значення в інших словниках

1. згадка — зга́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири зга́дки  Орфографічний словник української мови
2. згадка — Спогад, спомин, р. згад, спогадання, споминка, споминок; (у тексті) згадування; (- пам'ятну річ) пам'ятка; У ФР. незабудь, пам'ять.  Словник синонімів Караванського
3. згадка — див. спогад  Словник синонімів Вусика
4. згадка — [згадка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, мн. згадкие/ згадки, згадок дв'і згадкие  Орфоепічний словник української мови
5. згадка — -и, ж. 1》 Відтворення в пам'яті, свідомості подій, обставин, образів і т. ін. минулого, відновлення уявлень про кого-, що-небудь; згадування. || Те, що лишилося, збереглося в пам'яті; спогад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. згадка — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм.  Словник синонімів української мови
7. згадка — Зга́дка, -дки, -дці; зга́дки́, зга́до́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. згадка — Згадка, -ки ж. Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). Почали ми тиху розмову-згадування. МВ. ІІ. 179.  Словник української мови Грінченка