згашений
ЗГА́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згаси́ти.
Робітник в чорній засмальцьованій одежі підіймає над землею ліхтарик, похитує ще не згашеним вогником (Стельмах, І, 1962, 161);
// У знач. прикм.
Відновлення згашених умовних рефлексів під впливом кофеїну відбувалось у всіх тварин (Фізіол. ж., VI, 6, 1960, 753).
Словник української мови (СУМ-11)