згинці

ЗГИ́НЦІ, присл., розм. Зігнувшись, пригнувшись.

Одні працювали згинці, і тільки червоні та білі хустинки маком цвіли за очеретами, інші, стоячи на повний зріст, здіймали над собою сокири й гупали ними щосили (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 246);

Він пересмикнув плечима і, по-бичачому нахилившись, пішов згинці попід яблуневим гіллям геть (Речм., Твій побратим, 1962, 88).

Значення в інших словниках

1. згинці — зги́нці прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. згинці — присл., розм. Зігнувшись, пригнувшись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згинці — Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.  Словник української мови Грінченка