1. Словник української мови в 11 томах

згинці

ЗГИ́НЦІ, присл., розм. Зігнувшись, пригнувшись.

Одні працювали згинці, і тільки червоні та білі хустинки маком цвіли за очеретами, інші, стоячи на повний зріст, здіймали над собою сокири й гупали ними щосили (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 246);

Він пересмикнув плечима і, по-бичачому нахилившись, пішов згинці попід яблуневим гіллям геть (Речм., Твій побратим, 1962, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згинці — зги́нці прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. згинці — присл., розм. Зігнувшись, пригнувшись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згинці — Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином. Словник української мови Грінченка