зглибока

ЗГЛИ́БОКА, присл., діал.

1. З глибини.

2. Глибоко.

Вона говорила це рівним тихим голосом і так, мов це була звичайна річ і нітрохи не займала її зглибока (Гр., II, 1963, 431);

[Фауст:] Коли тобі злюбилась наша мова, То певно й спів сподобається теж І зглибока схвилює, пройме душу… (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 369).

Значення в інших словниках

1. зглибока — згли́бока прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. зглибока — присл., діал. 1》 З глибини. 2》 Глибоко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зглибока — Згли́бока, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зглибока — Зглибока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41.  Словник української мови Грінченка