1. Словник української мови в 11 томах

зглибока

ЗГЛИ́БОКА, присл., діал.

1. З глибини.

2. Глибоко.

Вона говорила це рівним тихим голосом і так, мов це була звичайна річ і нітрохи не займала її зглибока (Гр., II, 1963, 431);

[Фауст:] Коли тобі злюбилась наша мова, То певно й спів сподобається теж І зглибока схвилює, пройме душу… (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зглибока — згли́бока прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. зглибока — присл., діал. 1》 З глибини. 2》 Глибоко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зглибока — Згли́бока, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зглибока — Зглибока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41. Словник української мови Грінченка