зглядатися
ЗГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідше ЗГЛЯ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. розм. Обмінюватися поглядами, ззиратися з ким-небудь.
Цариця, цар, дочка Лавина Зглядалися проміж себе (Котл., І, 1952, 173);
Всі засміялись, зглядуючись (Н.-Лев., І, 1956, 194).
2. на кого — що, діал. Дивитися на кого-, що-небудь.
Здавалося йому, що всі на нього зглядатимуться і всі його хвалитимуть (Март., Тв., 1954, 192);
На молодого хлопця, червоного, спітнілого від швидкої ходи, зглядались люди (Гжицький, У світ.., 1960, 31).
Словник української мови (СУМ-11)