зглядати

ЗГЛЯДА́ТИ і ЗОГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що погляда́ти.

А сказано — жінки, як сороки: Одна на одну зглядали Та й козачку осуджали (Укр.. думи.., 1955, 21);

Слобода наша.. на п’яти горах стоїть крейдяних, осаджена високо у давні віки од ворога татарина, щоб нагло не збіг; здалека заглядали з гір, ховалися й рятувались (Вовчок, I, 1955, 180).

Значення в інших словниках

1. зглядати — Згляда́ти: — складати, збивати, змішувати [41]  Словник з творів Івана Франка
2. зглядати — згляда́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. зглядати — і зоглядати, -аю, -аєш, недок., рідко. Те саме, що поглядати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зглядати — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. зглядати — Згляда́ти, -да́ю, -єш сов. в. згля́нути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Зглянь на Христа єдина. Чуб. III. 19. Тільки зглянути на твої очі, той знать, скільки вони сліз вилили. Г. Барв. 280. — оком. Охватить взглядомъ. Коло її хати був великий луг, скільки оком зглянуть. Рудч. Ск. І. 145.  Словник української мови Грінченка