згляд
ЗГЛЯД, у, ч., рідко.
1. Погляд, зір.
Лежить — не застогне; Гасне світ у згляді… (Граб., І, 1959, 211).
2. Точка зору, міркування.
Можна себе потішити, як той бубон на весіллі: «ще побачим, як там буде!» Здається, така потіха тепер для мене єдина під різними зглядами (Л. Укр., V, 1956, 70);
Як та вода загачена, що найшла цілою масою і розриває греблю, так і любов його ломила всі згляди й обов’язки проти родителів (Коб., II, 1956, 30).
3. Нагляд, контроль.
Тоді не було згляду такого, як теперечки (Сл. Гр.);
Ні, ви не мали згляду надо мною! Хоч око в око ви не сміли стати (Фр., X, 1954, 159).
4. на кого. Милість, ласка до кого-небудь.
[Рябина:] Будьте ласкаві, майте згляд на мою жінку та дітей, допомагайте їм, не дайте внівець піти моїй праці і господарстві! (Фр., IX, 1952, 415).
Словник української мови (СУМ-11)