згляд

МИ́ЛІСТЬ (доброзичливе, привітне ставлення до когось, вияв жалості тощо), БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗГЛЯД діал.; МИЛОСЕ́РДЯ (співчутливе ставлення до когось); БЛАГОДІЯ́ННЯ заст., БЛАГОСТИ́НЯ заст., ПРИЗВО́ЛЕННЯ заст. (добрий, милосердний учинок, добре діло). Вода світила на Дороша лагідністю, виколисувала милість до всього живого (Григорій Тютюнник); Не слід би закладати руки та ждати з неба благодаті (І. Франко); (Рябина:) Будьте ласкаві, майте згляд на мою жінку та дітей, допомагайте їм (І. Франко); (Кембль:) Милосердя до вбогих єсть повинність християнська (Леся Українка); Слава ж тобі, ченче, твоїй благостині (Словник Б. Грінченка); "Польний гетьман.. радить вам віддати замок на капітуляцію.. Реченець для розсуду й виконання цього ласкавого призволення скінчиться увечері" (М. Старицький).

НА́ГЛЯД (спостереження за ким-, чим-небудь для контролю, охорони тощо), ПРИ́ГЛЯД заст., ЗГЛЯД заст.; ДО́ГЛЯД, О́КО яке, чиє і без означ. (уважний, пильний нагляд); ОПІ́КА (постійний пильний нагляд). Ті, кому належить здійснювати нагляд, регулярно наїздять сюди, перевіряють, чи не кривдять тут вихованців (О. Гончар); Скотина, котра за зиму не передохла від голоду, бродила по степах без пригляду (М. Кропивницький); Пили (бідні шляхтичі) з срібних хазяйських келехів, але під пильним доглядом челядників (З. Тулуб); — Еге-ге, ваша правда: воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують (Дніпрова Чайка); О. Василеві почала докучати безперестанна опіка над його особою (М. Коцюбинський). — Пор. 1. до́гляд.

ПО́ГЛЯД (спрямування зору на когось, щось), О́КО (О́ЧІ), ЗГЛЯД розм., ПО́ЗІР діал., ПО́ЗИРК діал., ВЗІР (УЗІ́Р) діал. В тім його погляді за похмурою байдужістю світилася іскра великої цікавості (І. Багряний); Панське око товар тучить, — недурно сказано (Марко Вовчок); Очі його упали на бабу Оришку, що сиділа на полу (Панас Мирний); Лежить (мати) — не застогне; Гасне світ у згляді... (переклад П. Грабовського); Коли її втомлений погляд, пронизуючи далечінь над містом, черкнув мій позір, мене покинула втома (О. Досвітній); В церкві.. панував виразний дух замкненої спільноти: цікаві позирки на чужинку,.. витрішки, смішки, перемовляння (О. Забужко); Мисль зразу в темний світ ся розбігала, блудив без цілі по хатині взір (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. згляд — згляд: — погляд [39] — погляд, догляд, контроль [27] — погляд; контроль, догляд [48] — міркування; без згляду: невважаючи на; згляди: уважність, прихильність; у тім згляді, зглядом — щодо [IV] — огляд; прихильність; під певним зглядом...  Словник з творів Івана Франка
2. згляд — згляд іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. згляд — Згляд. 1. Стосунок, певний бік (аспект) справи, явища; те саме, що взгляд. В тім згляді порозуміли ся ми вже в короткій дорозі з декотрими виднійшими галицкими патріотами (Б., 1895, 7, 1); Знана річ, що руский нарід в економічнім згляді підупав (Б.  Українська літературна мова на Буковині
4. згляд — -у, ч., рідко. 1》 Погляд, зір. 2》 Думка, міркування. 3》 Нагляд, контроль. 4》 на кого. Милість, ласка до кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. згляд — згляд погляд (ст) ◊ в цім згля́ді із цього погляду (ст): А треба тут сказати правду те, що до цієї катастрофи найбільше причинився синдик “Заведенія” др.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. згляд — ЗГЛЯД, у, ч., рідко. 1. Погляд, зір. Лежить — не застогне; Гасне світ у згляді… (Граб., І, 1959, 211). 2. Точка зору, міркування. Можна себе потішити, як той бубон на весіллі: «ще побачим, як там буде!...  Словник української мови в 11 томах
7. згляд — Згляд, -ду м. 1) = погляд. 2) Контроль, досмотръ, присмотръ. Тоді не було згляду такого, як теперечки. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка