згноїти

ЗГНОЇ́ТИ, згною́, згної́ш, док., перех.

1. Допустивши до гниття, зіпсувати, зробити непридатним для вжитку.

— Ти що ж це, тисячі центнерів яблук хочеш нам на дереві згноїти? (Головко, І, 1957, 486).

2. перен. Довести до загибелі, смерті.

Мати, хоч і хвора, але засміялась і, закашлявшись, сказала Кирилові: — Оця проклята землянка згноїть нас… (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 6);

Недруги хотіли затоптати його в багнюку, знищити, згноїти в тюрмі, а він ось, невразливий, живий-здоровий, служить в Червоній Армії (Збан., Сеспель, 1961, 213).

Значення в інших словниках

1. згноїти — згної́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. згноїти — згною, згноїш, док., перех. 1》 Допустивши до гниття, зіпсувати, зробити непридатним для вжитку. 2》 перен. Довести до загибелі, смерті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згноїти — Згної́ти, згною́, згної́ш, згноя́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. згноїти — Згноїти, -ною́, -їш гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Камен. у.  Словник української мови Грінченка