згодливий

ЗГО́ДЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що згі́дливий.

— Та ми ж вам, молодичко, роботу знайдемо. Татари люди згодливі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 329).

Значення в інших словниках

1. згодливий — зго́дливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. згодливий — див. покірний  Словник синонімів Вусика
3. згодливий — див. згідливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. згодливий — ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять.  Словник синонімів української мови
5. згодливий — Згодли́вий, -а, -е = згідливий.  Словник української мови Грінченка