згонини

ЗГО́НИНИ, нин, мн. Залишки від первинної очистки зерна віянням.

І разу не підгребла вона [Мотря] сама за собою згонини коло машини… (Григ., Вибр., 1959, 352).

Значення в інших словниках

1. згонини — зго́нини множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. згонини — -нин, мн. Залишки від первинної очистки зерна віянням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згонини — Згонини, зго́нин ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи. Брацл. у.  Словник української мови Грінченка