Словник української мови в 11 томах

зголювати

ЗГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗГОЛИ́ТИ, зголю́, зго́лиш, док., перех. Зрізувати бритвою, голити (волосся, бороду, вуса).

Він дуже змінився, зголив бороду, вуса, постарів (Коч., II, 1956, 120).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зголювати — зго́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зголювати — -юю, -юєш, недок., зголити, зголю, зголиш, док., перех. Зрізувати бритвою, голити (волосся, бороду, вуса).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зголювати — ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти.  Словник синонімів української мови