згорток

ЗГО́РТОК, тка, ч.

1. Що-небудь згорнуте, скручене у трубку; сувій.

Виводив [писар] на пергаментному згортку щось подібне до малюсіньких п’явок і гусені (Тулуб, Людолови, І, 1957, 161);

Поклала [жінка] на нічим не накритий стіл згорток якихось паперів, перев’язаний шпагатиною (Ткач, Жди.., 1959, 72);

Чорний згорток шкіри тьмяно блиснув у нього в руках (Тют., Вир, 1964, 215).

2. Предмет або кілька предметів, загорнутих в один пакет; пакунок.

Ганна Сільвестрівна віддала Каленику Романовичу згорток (Сенч., На Бат. горі, 1960, 12);

Хлопці тільки-но зібралися на ставок. Вони були в замащеному одязі, один тримав згорток і білий рушник (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 521).

Значення в інших словниках

1. згорток — зго́рток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. згорток — -тка, ч. 1》 Що-небудь згорнуте, скручене у трубку; сувій. 2》 Предмет або кілька предметів, загорнутих в один пакет; пакунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згорток — згорток сувій (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. згорток — ПАКУ́НОК (що-небудь упаковане для транспортування, зберігання тощо), ПАКЕ́Т, ЗГО́РТОК, ЗАГО́РТОК рідше, ЗГО́РТКА рідше; СУВІ́Й, ЗВІЙ розм., ЗАВИНІ́ННЯ діал., БГА́НОК діал. (перев. згорнуте).  Словник синонімів української мови