згребло

ЗГРЕ́БЛО, а, с., діал. Скребло.

Припнути коня до попового столу, дати святцеві згребло і щітку і наказати, відходячи: —— Перше нагодуй вівсом коней і напій з чистих відер, а потім почисть гарно, до блиску (Козл., Ю. Крук, 1957, 349);

— Давайте перше згребла покупуємо, щоб отой леп дрібновласницький пообшкрібати на собі (Кучер, Прощай.., 1957, 394).

Значення в інших словниках

1. згребло — згре́бло іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. згребло — -а, с., діал. Скребло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згребло — СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його..  Словник синонімів української мови
4. згребло — Згре́бло, -ла, -лу; згре́бла, згре́бел  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. згребло — Згребло, -ла с. Скребница.  Словник української мови Грінченка