згребло

СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його.. робив у радгоспній майстерні шкребниці та залізні щітки для ферм (О. Гончар); Хлопчики старанно чистили партизанських коней.. — Ось сам би взяв скребло та й пройшовся б разок (Ю. Збанацький); Давайте перше згребла покупуємо (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. згребло — згре́бло іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. згребло — -а, с., діал. Скребло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згребло — Згре́бло, -ла, -лу; згре́бла, згре́бел  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. згребло — ЗГРЕ́БЛО, а, с., діал. Скребло. Припнути коня до попового столу, дати святцеві згребло і щітку і наказати, відходячи: —— Перше нагодуй вівсом коней і напій з чистих відер, а потім почисть гарно, до блиску (Козл.  Словник української мови в 11 томах
5. згребло — Згребло, -ла с. Скребница.  Словник української мови Грінченка