згребло

СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його.. робив у радгоспній майстерні шкребниці та залізні щітки для ферм (О. Гончар); Хлопчики старанно чистили партизанських коней.. — Ось сам би взяв скребло та й пройшовся б разок (Ю. Збанацький); Давайте перше згребла покупуємо (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згребло — згре́бло іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. згребло — -а, с., діал. Скребло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згребло — Згре́бло, -ла, -лу; згре́бла, згре́бел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. згребло — ЗГРЕ́БЛО, а, с., діал. Скребло. Припнути коня до попового столу, дати святцеві згребло і щітку і наказати, відходячи: —— Перше нагодуй вівсом коней і напій з чистих відер, а потім почисть гарно, до блиску (Козл. Словник української мови в 11 томах
  5. згребло — Згребло, -ла с. Скребница. Словник української мови Грінченка