зграя

БА́НДА (група людей, що чинять грабежі, розбої, вбивства), ША́ЙКА розм.; ЗГРА́Я зневажл. (ужив. звичайно в мові художньої літератури та публіцистики). Вже попід самим містом куркульські банди зрізують телеграфні стовпи (О. Гончар); — Натрапив на слід зграї злочинців. Пересічний вік — від дев'яти до одинадцяти років (І. Кулик).

ГРУ́ПА (кілька тварин, птахів, що тримаються разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГУ́РМА́ діал. Група китів; Собаки збіглися з усієї економії і.. ловили зубами кістки, що гості шпурляли на їх гурт (І. Нечуй-Левицький); І побігли по стежках перед лицем вітра скручені листя, наче купа мишей (М. Коцюбинський); (Хлопець:) Там дозорчиня казала підпаскам все бидло завернути.. Біжить назад вся гурма без ладу (Леся Українка). — Пор. 1. згра́я, 1. ста́до.

ЗГРА́Я (група птахів, тварин, риб і т. ін., що тримаються разом), ТАБУ́Н, СТА́ДО, ЧЕРЕДА́, СТА́Я рідко; КОСЯ́К (перев. риб, птахів); ТІ́ЧКА, ТІЧНЯ́ розм., МЕ́ТКА розм. (перев. собак). Чайки цілими зграями літали над водою, жалібно скиглячи, однаково і в погоду і в негоду, вдень і вночі (Леся Українка); Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (М. Коцюбинський); Раз він натрапив на цілий табун вепрів (С. Скляренко); Пролетіло над ними стадо якихсь птахів, може, диких гусей (М. Коцюбинський); Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинила дорогу гусяча череда (М. Коцюбинський); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями в'ються над нею (О. Гончар); Пливуть в прозорому повітрі косяки гусей, стомлені довгим перельотом (Г. Епік); Одбиваючись од цілої метки собак, професор нарешті цілий і здоровий всунувся до господи (А. Кримський). — Пор. 1. ста́до.

ЗГРА́Я зневажл. (група людей, які займаються ганебною діяльністю), БА́НДА розм., ША́ЙКА розм.; КЛІ́КА зневажл., КО́ДЛО зневажл. (про злочинне оточення). Виїзний суд засудив усю зграю до ув'язнення на строк від двох до п'яти років (А. Дімаров); Одного разу на село напала банда (О. Бердник); — Обзавівся (Романик).. лейб-гвардією — шайкою таких авантюристів, як і він сам, і терором.. змушує.. визнавати його за політичну фігуру (Ірина Вільде); — Не турбуйся, вони ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Н. Рибак).

СТА́ДО (група свійських тварин одного виду, що тримаються або пасуться разом); ЧЕРЕДА́ (перев. про велику рогату худобу, іноді — змішане стадо корів, овець, кіз, яких разом женуть на пасовище); ТАБУ́Н (про коней); ОТА́РА, ТУ́РМА діал., БОТЕ́Й діал. (про овець і кіз); ВАТА́ГА, ГУРТ (група однорідних свійських тварин, об'єднаних з певною метою — для випасу, перегону в інше місце тощо). — Що нам треба зробити, щоб поправити становище?.. — Негайно поповнити стадо дійних корів (І. Рябокляч); — Гляди ж ти мені, не проспи череди, віджени корів у череду, а овечок і телят у ватагу (казка); Прийшли з череди вівці (А. Головко); Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (Панас Мирний); Як воєначальник арміями.., так ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз (Г. Хоткевич); На суходолі корів з дванадцять черід, і овечих Стільки ж отар, і свинячих гуртів (переклад Бориса Тена). — Пор. 1. згра́я.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зграя — (група істот) (про людей) ватага, (зокрема злочинців) зневажл. шайка, банда, кліка, кодло; (худоби) стадо, табун, череда, (птахів) стая, (риб) косяк, (бджіл) рій. Словник синонімів Полюги
  2. зграя — згра́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. зграя — д. гурма; (птахів) скупчення, групка, р. турма, ок. ключ, шнур; (ос) рій; (коней) табун; (вовків) тічка; (людей) купка, юрба, ватага, неґ. банда, орда; пор. ГУРТ. Словник синонімів Караванського
  4. зграя — див. багато Словник синонімів Вусика
  5. зграя — -ї, ж. 1》 Група птахів, тварин, риб і т. ін., які тримаються разом. || перен., чого. Скупчення, маса, багато чого-небудь (про предмети, думки, звуки і т. ін.). 2》 кого і без додатка, перен. Юрба людей, об'єднаних спільною дією, спільним заняттям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зграя — Згра́я, згра́ї, згра́єю; згра́ї, зграй Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зграя — ЗГРА́Я, ї, ж. 1. Група птахів, тварин, риб і т. ін., які тримаються разом. Ганяли зграї собак, голодних, худих, сердитих (Коцюб., II, 1955, 159); Високе небо.. Словник української мови в 11 томах
  8. зграя — Зграя, -раї ж. Толпа, скопи ще; шайка. К. Досв. 82. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Рудч. Ск. II. 202. Кидав п'яній зграї золоті червінці. Мир. ХРВ. 92. Словник української мови Грінченка