1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зграя

згра́я

-ї, ж.

1》 Група птахів, тварин, риб і т. ін., які тримаються разом.

|| перен., чого. Скупчення, маса, багато чого-небудь (про предмети, думки, звуки і т. ін.).

2》 кого і без додатка, перен. Юрба людей, об'єднаних спільною дією, спільним заняттям.

3》 перен., зневажл. Група людей, які провадять ганебну діяльність; банда.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зграя — (група істот) (про людей) ватага, (зокрема злочинців) зневажл. шайка, банда, кліка, кодло; (худоби) стадо, табун, череда, (птахів) стая, (риб) косяк, (бджіл) рій. Словник синонімів Полюги
  2. зграя — згра́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. зграя — д. гурма; (птахів) скупчення, групка, р. турма, ок. ключ, шнур; (ос) рій; (коней) табун; (вовків) тічка; (людей) купка, юрба, ватага, неґ. банда, орда; пор. ГУРТ. Словник синонімів Караванського
  4. зграя — див. багато Словник синонімів Вусика
  5. зграя — БА́НДА (група людей, що чинять грабежі, розбої, вбивства), ША́ЙКА розм.; ЗГРА́Я зневажл. (ужив. звичайно в мові художньої літератури та публіцистики). Вже попід самим містом куркульські банди зрізують телеграфні стовпи (О. Словник синонімів української мови
  6. зграя — Згра́я, згра́ї, згра́єю; згра́ї, зграй Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зграя — ЗГРА́Я, ї, ж. 1. Група птахів, тварин, риб і т. ін., які тримаються разом. Ганяли зграї собак, голодних, худих, сердитих (Коцюб., II, 1955, 159); Високе небо.. Словник української мови в 11 томах
  8. зграя — Зграя, -раї ж. Толпа, скопи ще; шайка. К. Досв. 82. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Рудч. Ск. II. 202. Кидав п'яній зграї золоті червінці. Мир. ХРВ. 92. Словник української мови Грінченка