згірчений

ЗГІ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згірчи́ти.

Поруч із ним стояла його покірна, з протертими боками шкапина, яка теж мучилася не менше селянина, добуваючи йому і його дітям чорний, суріпкою згірчений і потом зрошений хліб (Стельмах, II, 1962, 51).

Значення в інших словниках

1. згірчений — згі́рчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. згірчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до згірчити.  Великий тлумачний словник сучасної мови