1. Словник української мови в 11 томах

згірчений

ЗГІ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згірчи́ти.

Поруч із ним стояла його покірна, з протертими боками шкапина, яка теж мучилася не менше селянина, добуваючи йому і його дітям чорний, суріпкою згірчений і потом зрошений хліб (Стельмах, II, 1962, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згірчений — згі́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. згірчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до згірчити. Великий тлумачний словник сучасної мови