згірочок

ЗГІ́РОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до згі́рок.

Веде [дівчина] його на згірочок та й показує — простягає руку вдалину. «Се,— каже,— се шлях на мою сторону» (Вовчок, І, 1955, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згірочок — згі́рочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. згірочок — див. горб Словник синонімів Вусика
  3. згірочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до згірок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згірочок — Згірок, -рку м. Холмикъ. Збігла прудко на згірок. Мир. ХРВ. 7. ум. згірочок. Веде його на згірочок. МВ. (О. 1862. І. 77). Словник української мови Грінченка