згірочок
ЗГІ́РОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до згі́рок.
Веде [дівчина] його на згірочок та й показує — простягає руку вдалину. «Се,— каже,— се шлях на мою сторону» (Вовчок, І, 1955, 150).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згірочок — згі́рочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- згірочок — див. горб Словник синонімів Вусика
- згірочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до згірок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згірочок — Згірок, -рку м. Холмикъ. Збігла прудко на згірок. Мир. ХРВ. 7. ум. згірочок. Веде його на згірочок. МВ. (О. 1862. І. 77). Словник української мови Грінченка