згірок
ЗГІ́РОК, рка, ч. Невисокий горб; гірка, пагорок.
Переїхавши долину, ви знову починаєте підніматись на згірок (Мирний, IV, 1955, 312);
Макуха першим зійшов на згірок і пильно подивився в напрямку села (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 119).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згірок — згі́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- згірок — див. горб Словник синонімів Вусика
- згірок — -рка, ч. Невисокий горб; гірка, пагорок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згірок — ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм. Словник синонімів української мови
- згірок — Згі́рок, -рка, на згі́рку; згі́рки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)