здатен

ЗДА́ТЕН, тна, тне, на що, до чого і з інфін. Те саме, що зда́тний 1.

[Антей:] Я не здатен так йому служити, як би хотів (Л. Укр., III, 1952, 416);

— А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу (Гончар, Тронка, 1963, 205).

Значення в інших словниках

1. здатен — зда́тен прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. здатен — -тна, -тне, на що, до чого і з інфін. Те саме, що здатний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здатен — ЗДА́ТНИЙ (ЗДА́ТЕН) (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) перев. з не, розм., СУДНИ́Й діал., ЗДА́ЛИЙ діал.  Словник синонімів української мови