1. Словник української мови в 11 томах

здатен

ЗДА́ТЕН, тна, тне, на що, до чого і з інфін. Те саме, що зда́тний 1.

[Антей:] Я не здатен так йому служити, як би хотів (Л. Укр., III, 1952, 416);

— А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу (Гончар, Тронка, 1963, 205).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здатен — зда́тен прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. здатен — -тна, -тне, на що, до чого і з інфін. Те саме, що здатний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здатен — ЗДА́ТНИЙ (ЗДА́ТЕН) (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) перев. з не, розм., СУДНИ́Й діал., ЗДА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови