здати

Значення в інших словниках

1. здати — зда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. здати — Зда́ти. 1. Дати, представити. ● Здати справу — зробити звіт, відзвітувати. О сім має виділ краєвий здати справи, чи там поставити внесеня (Б., 1895, 5, 3); Перед кількома тижнями загостив до нас і наш посол Пігуляк, щоби здати справу з свого посольства. Українська літературна мова на Буковині
3. здати — див. здавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. здати — (здам, здаси) док. 1. кого; жрм. Зрадити, видати когось. Міністр глухо застогнав від спомину, як чекав кари Божої тоді, коли вдруге, вже свідомо повторив подвиг Павлика Морозова — "здав" батька офіційно... Словник жарґонної лексики української мови
5. здати — здава́ти / зда́ти в архі́в (до архі́ву). 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) Коли пропало, то вже не поправиш... (Острожин:) Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів? (Леся Українка). 2. що. Фразеологічний словник української мови
6. здати — ДАВА́ТИ (кому-небудь для тимчасового або постійного користування), ВІДДАВА́ТИ, ВІДВО́ДИТИ, ПРИДІЛЯ́ТИ розм.; НАДАВА́ТИ (перев. слово, право користування, допомогу); ЗДАВА́ТИ (на чийсь розсуд, у чиєсь розпорядження). — Док. Словник синонімів української мови
7. здати — Здати, -ся см. здавати, -ся. Словник української мови Грінченка