здержаний
ЗДЕ́РЖАНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до здержа́ти.
2. у знач. прикм. Урівноважений, стриманий.
Він не дуже молодий, поважний і здержаний, з великою гідністю носить свій білий командорський плащ (Л. Укр., III, 1952, 342);
// Який не виявляється в повній мірі; приглушений.
Поміж людьми пішов здержаний регіт (Мирний, І, 1954, 314).
Словник української мови (СУМ-11)