здержаний

ЗДЕ́РЖАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до здержа́ти.

2. у знач. прикм. Урівноважений, стриманий.

Він не дуже молодий, поважний і здержаний, з великою гідністю носить свій білий командорський плащ (Л. Укр., III, 1952, 342);

// Який не виявляється в повній мірі; приглушений.

Поміж людьми пішов здержаний регіт (Мирний, І, 1954, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здержаний — зде́ржаний дієприкметник уповільнений; приглушений розм. Орфографічний словник української мови
  2. здержаний — див. вихований Словник синонімів Вусика
  3. здержаний — 1. стриманий, поміркований, помірний, невибагливий, невимогливий 2. потамований, притамований, стамований, утамований, загамований, згамований, погамований, угамований, втихлий, утихлий, затихлий, притихлий, притишений, стишений, утишений Словник чужослів Павло Штепа
  4. здержаний — ЗАТАМО́ВАНИЙ (перев. про почуття — який виявляється не повною мірою), СТРИ́МАНИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПРИДУ́ШЕНИЙ, ЗДУ́ШЕНИЙ, ПРИЧА́ЄНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм. В очах його люди побачили затамовану тугу (В. Собко); Щорс почав говорити. Словник синонімів української мови