здерев’яніти

ЗДЕРЕВ’ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до дерев’яні́ти.

Опік [кореневої] шийки може статись протягом весни і цілого літа, поки тримається висока температура і тканини молодого сіянця не здерев’яніли (Шкідн. і хвор., рослин, 1956, 424);

Поранена рука не діяла, здерев’яніла, плече пекло, тіло нараз обважніло (Баш, Надія, 1960, 327);

Він якось так дивно замкнувся в собі, здерев’янів, ніби все живе вмерло в його душі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здерев’яніти — Здерев’я[ве]ні́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)