здивовано

ЗДИВО́ВАНО. Присл. до здиво́ваний 2.

— Еге! здивовано промовила вона сміючись,— да ти п’яний, Авруме? (Вас., II, 1959, 11);

Уляна чогось здивовано прислухається до цієї дитячої мови води (Стельмах, І, 1962, 106).

Значення в інших словниках

1. здивовано — здиво́вано прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. здивовано — Присл. до здивований 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови