здивованість
ЗДИВО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до здиво́ваний 2.
[Конрад (дуже здивовано):] Як?.. (Потім здивованість раптом зміняється виразом розуміння). А, розумію (Л. Укр., II, 1951, 184).
Словник української мови (СУМ-11)ЗДИВО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до здиво́ваний 2.
[Конрад (дуже здивовано):] Як?.. (Потім здивованість раптом зміняється виразом розуміння). А, розумію (Л. Укр., II, 1951, 184).
Словник української мови (СУМ-11)